Кавун – однорічна, плетиста рослина з родини Гарбузових, вважається цінною баштанною культурою. Врожай цих солодких, соковитих ягід – справжній символ літа. Батьківщиною культури вважають південь африканського континенту. Найдавніші згадки про споживання кавунів у їжу зустрічаються у стародавніх єгиптян та у віршах римського поета Вергілія. В стародавньому світі культура поширилася на всю Євразію – її вирощували і китайці, і араби, а після перших хрестових походів – ї європейці. До України перші кавуни привезли з Середньої Азії, у 15-16 ст.
Коротка характеристика:
- Коли саджати: на розсаду сіють насіння у кінці квітня-на початку травня, переносять на грядку – наприкінці травня-першій половині червня, при посадці одразу у відкритий ґрунт строки посадки залежать від погодних умов та температури ґрунту (при прогріванні до 15-16°С);
- Який потрібен ґрунт: нейтральний піщаний або супіщаний;
- Який потрібен полив: регулярний, рясний, від 20-30 л на 1 кв.м, включаючи міжряддя. При формуванні ягід кількість вологи зменшують, а перед збором врожаю взагалі припиняють поливати рослини, щоб уникнути загнивання;
- Як і чим підживлювати: на постійному місці зростання, розчином аміачної селітри/коров’яком/курячим послідом з додаванням суперфосфату та калійної солі;
- Як розмножується: насінням;
- Чим хворіє: гнилями, борошнистою росою, пероноспорозом, вірусом тютюнової мозаїки, антракнозом, плямистостями;
- Які шкідники загрожують: совки, дротяники та попелиці.
Ягода кавун – опис
Рослина має довгі, плечисті або повзучі стебла, довжиною до 3-4 м, густо-опущені, з черешковим, жорстким, трикутно-яйцевидним листям, діаметром від 5 до 20 см. Квітки – жовті, п’ятипелюсткові, з човникоподібним приквітком, різностатеві, розпускаються у середині літа. Плоди – округлі або видовжені багато насіннєві ягоди з товстою шкіркою та цукристою, соковитою м’якоттю.
Вирощування кавунів із насіння
Посів насіння кавуна
Перед посадкою насіння кавуна замочують у теплій воді до появи паростка, дезінфікують у помірному розчині марганцівки. Висаджують на освітлену та прогріту сонцем ділянку, де земля прогрілася до 15-16°С на глибину 10 см, не раніше 1 декади травня.
Насіння закладають у ямки, завглибшки 8 см, з відступом 80-100 см одна від одної. У ямку додають суміш з 1 ст.л.золи+1 ч.л.амофоски+1 кг перегною. Заливають водою, заглиблюють 2-3 насінини, присипають ґрунтом та обережно ущільнюють.
Перші сходи з’являються через 8-12 днів, але за умови стабілізації погодних умов, оскільки кавун – дуже теплолюбна культура і може загинути при зниженні добової температури на поверхні землі.
За необхідності, на стадії появи 3-4 листків, посіви проріджують і залишають у ямках 1-2 найсильніші рослини.
Вирощування розсади кавуна
У агрокліматичних регіонах з коротким та прохолодним літом культуру вирощують розсадним способом. Спершу насіння у другій половині квітня висаджують у окремі ємності, щоб в подальшому не довелось пікірувати чи розсаджувати рослини. Ґрунтосуміш для вирощування має складатись з торфу, дернової землі та піску, в приблизно однакових частинах. Для збагачення мінерального складу можна додати сірчанокислий калій та суперфосфат, приблизно 50 г першого та 100 г другого на 5 л ґрунтосуміші. Рекомендується висівати насіння з паростками, які попередньо замочували у теплій воді. Ємності з насінням тримають під склом чи плівкою до появи сходів. Температурний режим у приміщенні. де знаходяться ємності з майбутньою розсадою – 28-30°С. Після появи сходів слід змінити умови перебування рослин – зменшити температуру повітря до 15-18°С.
Розсаді потрібно багато світла під час розвитку, тому за похмурої або мало сонячної днини ємності варто досвічувати. А також поливати та підживлювати. Перша підкормка проводиться у фазі 3 листків – мінеральним комплексом або розчином коров’яку.
За 2 тижні до висадки розсади на город треба загартувати рослини – виносити їх на свіже повітря і навіть лишати ночувати під відкритим небом.
Пікірування кавунів
Культуру, як і інших представників Гарбузових, не пікірують і не прищипують
Посадка кавуна у відкритий ґрунт
Коли садити кавун у ґрунт
Приблизно за 4-5 тижнів від проростання насіння, рослини формують вже по 5-6 справжніх листків. Тоді кущики висаджують на постійне місце на грядці. Орієнтовно, це має бути кінець травня-початок червня.
Оберіть для культури найтеплішу, найсонячнішу ділянку свого городу, без протягів та затінення. Оптимально, якщо це буде ділянка після багаторічних трав-сідератів, бобових, пшениці, капусти, цибулі. Не підходять грядки після томатів, перцю чи баклажанів, а також інших баштанних чи гарбузових – кабачків, патисонів, цукіні, динь та кавунів. Одне й теж саме місце під баштан можна використовувати не раніше, ніж через 5-6 років.
Ґрунт для кавуна
Культура гарно розвивається у піщаному або супіщаному ґрунті, з достатньою кількістю мінеральних речовин для розвитку кореневої системи та нарощування наземної частини рослин. Місце під баштан рекомендується підготувати ще з осені – гарно скопати грядки, внести суміш з 4 кг перегною+40 г суперфосфату+до 35 г амонійної солі+15-25 г хлористого калію на кожен квадратний метр.
Щільні ґрунти можна збагатити річковим піском, з розрахунку 1-2 відра на 1 кв.м. Удобрювати землю під вирощування баштану гноєм не рекомендується, це призведе до розвитку цілої групи захворювань та зниження смакових якостей плодів.
Як висаджувати кавуни у відкритий ґрунт
На грядці, де планується висадження розсади кавунів, роблять ямки, з відступом 80-120 см, у шаховому порядку. Між рядками лишають близько 1,5-2 м. В кожну ямку виливають 1,5-2 л води, Рослини заглиблюють у змочену землю по сім’ядольні листки, ґрунт ущільнюють та присипають піском, щоб захистити кущик від кореневої гнилі.
Поливати розсаду слід теплою водою, поки не мине період пригніченості рослин, важливо захистити саджанці від надмірної сонячної активності.
Вирощування кавунів у теплиці
Не самий розповсюджений та дуже трудомісткий спосіб отримати врожай солодких ягід. Але для холодного та короткочасного літа – єдиний можливий. Спершу треба виростити розсаду кавунів, оптимальний період посадки насіння – друга половина квітня. На тепличних грядках, приблизно за 7-10 днів до висадки розсади, треба зняти верхній шар ґрунту, закласти на дно утвореної траншеї сіно, змішане з перегноєм, посипати суміш азотними добривами та залити дуже гарячою водою. Накрити траншею знятою землею та чорною, щільною плівкою.
Під час висадження розсади, її заглиблюють у ямки на грядці, на глибину до 10 см. По мірі росту і розвитку стебел, встановлюють опори для підв’язування.
Під час цвітіння рослин потрібно власноруч запилювати квітки. Для цього, вранці, при температурі 18-20°С, зривають чоловічі квітки, видаляють з них пелюстки та прикладають пильовики до рилець жіночих квіток. Для отримання стовідсоткового результату, прикладайте до кожної жіночої квітки по декілька різних чоловічих. Після опилення важливо підтримувати у теплиці температуру, не нижчу 12°С.
Тепличні рослини прищипують – слабкі пагони повністю видаляють, а над зав’яззю лишають не більше 3-5 листків. Коли стебла рослин досягнуть 25-50 см, можна підживити кущики рідким коров’яком або переродженим курячим послідом. Але добрива не заливають під саму рослину, а роблять канавки, на відстані до 20 см від кожної рослини. Друга підкормка вноситься у фазі бутонізації, а третя – після формування зав’язі, але відстань до канавки рекомендується збільшити вдвічі.
Під час дозрівання ягід варто їх перевертати на різні боки час від часу. Гарною профілактикою для утворення та розвитку хвороб у теплиці стане регулярне провітрювання.
Догляд за кавуном
Як виростити кавун
Догляд за рослинами відкритого ґрунту зовсім не складний. Рослини слід вчасно прорідити (на етапі 3-4 справжніх листків), регулярно поливати та розпушувати землю довкола, прополювати, підживлювати.
На кожному кущі лишають не більше 5-6 сформованих плодів, решта – тільки буде послаблювати кущ. Під ягоди підкладають негниючий матеріал – фольгу, пластик, руберойд, це перешкодить пошкодженням плодів, що контактують з вологою землею.
Як поливати кавун
Вода потрібна рослинам регулярно, у достатній кількості. Рекомендується витрачати на 1 кв.м баштану по 25-30 л води. Під час спекотного періоду, а також у фазі цвітіння, частоту поливу збільшують вдвічі, тобто, поливають грядки 2 рази на тиждень, при чому, заливають не тільки ямки, а й міжряддя.
Після початку формування та достигання плодів, полив зменшують та повністю припиняють, щоб не спровокувати загноєння ягід та зменшення їх цукристості.
На наступний день після поливу грядки слід прополоти та розпушити ґрунт. Деякі городники не прополюють ділянки після сильного розростання кавунів, щоб не пошкодити надземну та кореневу систему рослин.
Чим підживлювати кавуни
Вже через 12-14 днів після висадження сіянців на постійне місце зростання, їх можна підживити – розчином нітрату амонію (20 г препарату на 9-10 л води, з розрахунку 2 л на 1 кущ). Або підливати під корені рослин розчин коров’яку чи курячого посліду (1:10 та 1:20 відповідно). Органіку обов’язково збагачують суперфосфатом (30 г на 10 л) та хлоридом кальцію (15 г на 10 л).
На стадії бутонізації в якості підкормки використовують по 4 г калійної солі та нітрату амонію+6 г моно суперфосфату на 1 кущик. Суміш можна внести у вигляді сухого порошку на вологу землю, опісля обов’язково треба залити рослину водою.
Чим хворіють кавуни?
Якщо дотримуватися сівозміни, правильно обробляти насіння перед посівом, та ділянку перед посадкою, то баштан ростиме здоровий. Але інколи погодні умови або стресові чинники можуть спровокувати зараження та розвиток хвороби, отож варто вміти діагностувати проблему та знати, як її вирішити.
Хвороби кавунів
- Борошниста роса – грибкова хвороба, проявляється у появі сірувато-білого нальоту на листі. Рослина поступово відмирає, плоди деформуються та загнивають;
- Пероноспороз (несправжня борошниста роса) – теж викликається грибком, проявляється в ураженні старого, а потім і молодого листя – на пластинах з’являються несиметричні, сіро-жовті плями, а на споді виникає сірувато-фіолетовий наліт. Плоди теж ростуть деформованими та поступово відсихають;
- Оливкова плямистість – діагностується при появі плям та виразок на наземній частині рослин (листові пластини, стебла та черешки). Поступово кущ втрачає зав’язь та відмирає;
- Бактеріоз (вуглувата плямистість) – виглядає як маслянисті, світлі плями на рослині. Листя спочатку стає дірявим, а потім повністю опадає, стебла втрачають пружність та міцність, плоди зупиняються в розвитку та розм’якають;
- Мідянка або антракноз – грибкова хвороба, активізується при високій волозі, проявляється у вигляді жовто-бурих плям з потовщенням на листі та рожевим нальотом, призводить до повного відмирання рослини;
- Гнилі (коренева, біла, чорна, сіра) – ще одне грибкове захворювання, яке виникає та розвивається при неправильній організації поливу на городі. Викликає ураження кореневої або наземної частини куща, провокує значні втрати продуктивності і урожайності культури;
- Огіркова мозаїка – вірусна хвороба, від якої немає захисту. Діагностується в разі появи на листі кавунів мозаїчного малюнку в різних відтінках зеленого на листі рослин. Уражений кущ зупиняється в розвитку та поступово гине.
Шкідники, які загрожують баштану
- Дротяники – личинки жуків, які виїдають насіння кавунів та молоденькі рослини на грядці;
- Попелиці – оселяються на наземній частині рослин, швидко розмножуються та захоплюють увесь кущ, харчуються клітинним соком рослини та переносять вірусні хвороби;
- Cовки (озимі та підгризаючі) – активно відкладають яйця на рослині, а потім, гусінь виїдає корені куща, що призводить до його загибелі.
Чим обробляти кавуни
Від грибкових хвороб рослинам допоможуть спеціалізовані фунгіциди – Скор, Децис. Фундазол, бордоська суміш тощо. Обробки виконуються в якості профілактики та при перших ознаках хвороби, у суху, безвітряну погоду, вранці або ввечері. Готувати робочий розчин слід у суворій відповідності до рекомендацій виробника та згідно з інструкцією. Також дотримуйтесь правил особистої гігієни.
Від шкідників можна використовувати інсектициди або народні методи. Попелицю можна відлякати сумішшю золи та тютюнового пилу. Рослини обризкують водою та присипають сумішшю. Через 20-30 хвилин потрібно пропушити землю на грядках, щоб знищити тих комах, що впали з куща.
Совок виманюють на землю приманкою з солодкуватим смаком – макухою чи підсолодженими залишками рослин, а потім теж розпушують ґрунт та знищують шкідників.
Пам’ятайте – ціллю комах в першу чергу стають недоглянуті грядки або послаблені стресом рослини.
Збір та зберігання кавунів
Кавуни для зберігання знімають з рослин за 5 днів до повної зрілості. Якщо ягоду зірвати раніше – вона не набере смаку та корисних властивостей. Якщо закласти у сховок достиглі плоди – вони довго не пролежать, а згниють та заразять інший врожай. Визначити стан дозрілості можна за забарвленням м’якоті та насіння плоду, а також за станом бадилля.
Найкращі показники лежкості – у пізньостиглих сортів та гібридів з товстою, щільною шкіркою. Їх треба зрізати секатором, залишаючи на кожній ягоді не менше 5 см плодоніжки. Обирайте цілі, рівні, гладкі ягоди, з неушкодженою шкіркою, без плям та тріщин. Під час збору, транспортування та вивантаження врожаю слідкуйте, щоб ягоди не отримали ушкоджень. Намагайтеся укладати плоди таким чином, щоб вони не торкалися один одного, бо це може спровокувати загнивання ягоди. Приміщення для зберігання має провітрюватися, бути прохолодним (1-4°С) та темним. Рівень вологи – у межах 75-85%.
Врожай можна зберігати:
- на стелажах з шаром соломи;
- у ящиках з лісовим мохом. Зібраним у суху, сонячну погоду;
- в діжках чи ящиках з деревним попелом;
- в тканині, у сітках, підвішених до стелі підвалу;
- у бовтанці з глини/алебастру/воску/парафіну;
- у найтемнішому місці будинку, за умови щоденного перевертання.
Регулярно перевіряйте стан закладених на зберігання плодів, своєчасно прибирайте ушкоджені, запрілі чи загниваючі ягоди, щоб уникнути зараження інших. Деякі сорти кавунів при правильному зберіганні лишаються смачними та соковитими впродовж всієї зими.
Ранні та середньостиглі сорти з цукристою, соковитою м’якоттю споживають одразу після збору та використовують для варення, соління чи маринування.
