Диня (Cucumis melo) – баштанна культура з родини Гарбузових, виведена ще за прадавніх часів з польових азійських видів у Середній Азії, що зростали там, наче звичайні бур’яни. Вирощувалась ще в Стародавньому Єгипті – про це навіть є згадки в Біблії. Вже пізніше розповсюдилася далі – на схід, до Ірану, Індії, Китаю, а вже звідти потрапила до середньовічної Європи. І лише з 18 ст. стала вирощуватися українцями на їх земельних ділянках.
І хоч ця культура справедливо вважається доволі примхливою до нашого клімату, все ж поласувати смачним, корисним та запашним плодом з власного городу можна у будь-якому куточку України. Розказуємо про це детальніше.
Диня – опис
Рослина є однорічним розлогим кущем, з довгим, повзучим, жорстким стеблом, що виростає до 2-3 м. Коренева система розвинута, розлога. Листя великого розміру, опушені, серцеподібної форми, квітки яскраво-жовті, одностатеві. За вегетаційний період в 3-6 місяців рослина формує від 2 до 8 плодів – ягід. Дині можуть мати різну форму (округлу, сплюснуту чи циліндричну), розмір, забарвлення м’якоті (жовтого, помаранчевого, зеленуватого кольору) та шкірки (зеленого, коричневого, жовтого, яскраво-помаранчевого, білого кольору чи в смужку або з сітчастим малюнком).
Вирощування дині
Диня – теплолюбна культура, для її розвитку та достигання треба багато сонячного світла та тепла, легкий, піщаний ґрунт, відсутність протягів. Рекомендується вирощувати її у регіонах з тривалим, спекотним літом. На півдні можна висаджувати насіння динь безпосередньо на грядки, дочекавшись сталої теплої погоди та прогрівання ґрунту. Однак і північні регіони нашої країни теж вирощують баштан та ласують достиглими диньками, дотримуючись розсадного методу вирощування культури.
Підготовка ділянки
Плануйте висаджувати насіння або розсаду дині на південних ділянках городу або поля, де не буває затінку від дерев чи кущів, а також значного вітрового навантаження. Не вирощуйте баштан на одному місці кілька сезонів поспіль, також оминайте грядки після моркви та томатів. Краще висаджуйте дині після озимих, зернових, цибулі чи часнику, капусти та бобових.
Найкращий варіант – легкий, нейтральний ґрунт, багатий на органіку. Перезволожені кислі ґрунти та суглинки – небажаний варіант для рослини. За потреби, при осінньому скопуванні городу, внесіть на майбутні грядки по 5 кг перегною або компосту на кожен квадратний метр. Щільні ґрунти збагачують піском – по 5 кг на 1 кв.м.
Весною грядки знов скопують, щоб зробити ґрунт пухким. А також удобрюють суперфосфатом (35-40 г) та калійною сіллю (до 25 г). Перед посадкою можна знов спушити землю та додати приблизно 15-20 г азотних добрив на кожен кв.м площі.
Підготовка насіння
Перед посадкою слід продизенфікувати та загартувати насіння. Використовуйте для цього розчин марганцівки (4 г на 300-350 мл води) або розчин борної кислоти та сірчанокислого цинку. Достатньо залишити посівний матеріал у розчинах на 20 хв, а після – промити його та просушити.
Також досвідчені городники радять загартувати насіння холодом. Спершу потримайте його 2 год у термосі з теплою водою (приблизно 30-35ºC), потім накрийте вологою марлею та залиште на добу у приміщені при 18-20ºC. Після цього перенесіть до холодильника (оптимально – у камеру для овочів) на 18 год. І наостанок – витримайте не менше 6 год перед посадкою при кімнатній температурі.
Гарно впливає на схожість насіння і замочування у стимуляторах росту, куплених у спеціалізованих магазинах.
Посів насіння у ґрунт
Виростити дині з насіння у відкритому ґрунті цілком можливо, особливо при ранній весні та сонячній погоді. Висаджуйте продезінфіковані насінини у підготовлені, спушені та удобрені грядки, де земля вже прогрілася до 15°С. Орієнтовно, це кінець квітня-початок травня. Ультраранні сорти можна висаджувати хвилями, до початку червня. При ранніх посадках висаджуйте сухе насіння, прогріте на сонці. При пізніх – замочене.
Зробіть неглибокі ямки у шаховому порядку, залишаючи між майбутніми кущиками близько 100-120 см. Або висаджуйте культуру рядками, з відступом по 60-80 см між ямками та по 150 см між рядками. Заглиблюйте насінини на 4 см, в кожну лунку краще покласти по 2-3 зернятка, щоб потім видалити слабші паростки.
Захистити сходи від несприятливих зовнішніх умов можна за допомогою тимчасового укриття – обрізаної пластикової пляшки, а поливати краще теплою водою.
Вирощування розсади динь
Такий метод вирощування дозволить отримати більш ранній врожай, майже не залежати від погодних умов чи зібрати врожай у північних регіонах країни.
Висаджують підготовлене насіння на початку квітня, щоб перенести сіянці на грядку у віці від 25 днів у травні. Глибина посіву – 1,5-2 см. Вирощуйте кущики у 10-сантиметрових торф'яних горщиках діаметром 10 см у грунтосуміші з 1 част. піску та 9 част. торфу +200 г деревної золи на 10 л суміші.
До появи сходів горщики тримайте при 20-25ºC вдень, при 15-18ºC вночі. Якщо в горщику проросло кілька насінин – не висмикуйте слабші, а зріжте їх, щоб вберегти кореневу систему сильнішої рослини. А після появи 3 пар справжніх листків прищипніть головне стебло, щоб активізувати розвиток бічних пагонів.
Вирощуйте розсаду на південному підвіконні або організуйте допоміжне освітлення протягом 10-12 годин. Вчасно зволожуйте ґрунт у горщиках теплою водою. Для запобігання розвитку чорної ніжки посипте поверхню ґрунту сухим піском.
Підживлювати розсаду треба двічі, розчином мінеральних добрив. Приблизно за 7-10 днів до висадки на город розпочинайте загартовувати та провітрювати сіянці – поступово знижуйте температуру перебування рослин.
Як висаджувати диню у відкритий ґрунт
Сіянці, як і насіння, висаджують по такій самій схемі, залишаючи рослинам достатньо вільного простору для розвитку.
Після посадки можна засипати грядку річковим піском. Також слідкуйте , щоб коренева шийка кущиків була трошки вище рівня землі.
Догляд за динями
Подальший розвиток за культурою полягатиме у вчасному і достатньому поливі, прополюванні, розпушуванні, прищипуванні батогів і удобрюванні рослин. Але є нюанси.
Полив і розпушення
Поливати рослини слід приблизно 1 раз на 7 днів. Оптимально – організувати крапельний полив або заливати водою борозни на невеликому відступі від рослин, щоб стимулювати розвиток розгалуженої кореневої системи та уникнути потрапляння води на листя чи стебла.
Надмірна волога може сприяти розвитку грибкових захворювань та гниттю, тому переконайтеся, що між поливами верхні шари ґрунту встигають просихати.
Після поливу обов’язково розпушуйте землю навколо кущиків – це допоможе збагатити ґрунт киснем, який необхідний для розвитку кореневої системи.
А щоб плоди накопичили якомога більше цукру – поступово зменшить та припиніть полив по мірі наростання динь на кущах.
Прищіплювання
Коли розсада вийде зі стресового періоду після пересадки та почне розростатися – прищипніть кожну рослину вдруге. Якщо цього не зробити, рослина витрачатиме сили на нарощування зеленої маси. Однак пам’ятайте – гібридам слід прищепити бічні пагони після 3 листка, щоб уникнути загущення. А сортам слід прищепити головне стебло і залишити на кущі ще 2 бічні пагони, не більше.
Після формування зав’язі рекомендується прибрати зайве з куща – на крупноплідних сортах лишають 2-3 плоди, а на решті – до 5-6 плодів, решту – обережно відрізають.
По мірі визрівання, помістіть під кожен плід негниючий матеріал – фольгу, руберойд, шифер, щоб вберегти ягоди від загнивання.
Також можна вирощувати дині на шпалері.
Підживлення
Орієнтовно, диням потрібно 3 порції добрив за період росту на грядці. Перше підживлення – через 14 днів після висадки. Використовують розчин аміачної селітри (20 г на 10 л води). Витрата робочого розчину – по 2 л на кущ.
Друге підживлення – на етапі утворення бутонів. Знову роблять розчин аміачної селітри або використовують розчин коров’яку (у пропорції 1:10).
Третє підживлення – через 15-20 днів після другого, розчиненою у 10 л води сумішшю з суперфосфату (50 г), калійної та амонійної солі (по 20-30 г).
Шкідники і хвороби дині
Диня страждає від певних видів комах-шкідників, а також може захворіти на грибкові, вірусні чи бактеріальні хвороби. Щоб вміти вчасно діагностувати проблему, орієнтуйтеся на наш список.
Хвороби дині:
- борошниста роса – грибкова хвороба, яка проявляється у вигляді білих плям на надземній частині куща. Потім вони стають бурими, уражені частини рослини всихають, плоди починають відставати, деформуватись та втрачають смакові якості. При появі хвороби обробіть рослини сірчаним порошком (80%). Обробки проводять з інтервалом у 20 днів, і припиняють за 3 тижні до збору врожаю;
- пероноспороз або несправжня борошниста роса – діагностується після появи на листках жовтаво-зелених, зростаючих плям та появі сірувато-фіолетового нальоту з грибними спорами. Щоб запобігти цій хворобі – продезінфікуйте насіння у гарячій воді та марганцівці. Хворі рослини обприскують Топазом або Оксіхомою, згідно з інструкціями. Або обробляють ділянку розчином сечовини – 1 г на 1 л води;
- фузаріоз – ще грибкове захворювання, що проявляється на стадії розвитку 2-3 справжніх листків – листові пластини світлішають та вкриваються сірими плямами, а потім – відсихають. Запобігти втраті кущиків допоможуть обробки хлористим калієм та передпосівна дезінфекція насіння;
- антракноз проявляється появою круглих бурих чи рожевих плямам на листках, а також дірок, відмиранні батогів, деформації і гнитті плодів. Усунути проблему можна обприскуванням рослин бордоською сумішшю (1%) з інтервалом в 10 днів;
- аскохітоз – грибкова хвороба, що вражає прикореневу частину рослини, призводить до відмирання стебел і розростанні бурих плям на усіх частинах куща. Щойно ви це помітили – скорочуйте полив, обробіть уражені частини порошком з вапна та золи або обприскайте їх бордоською сумішшю;
- вірусні хвороби від них ліків немає, можна спробувати оперативно видалити хворий кущ з грядки та спалити його якнайдалі від городу. Також вчасно обробляйте посіви від попелиць – бо саме вони переносять віруси мозаїки.
Комахи, які загрожують баштану:
- попелиця – скупчується на внутрішній частині листя, сприяє його відсиханню. Для боротьби використовуйте Карбофос або Актелліку;
- павутинні кліщі – теж розмножуються знизу листової пластини. Не витримують обробок Фітовермою, Біколом, Бітоксибацилліном;
- дротяники або личинки лускунів – підгризають корені. Для боротьби з цим шкідником ретельно скопуйте ділянку восени і навесні, а також дотримуйтесь сівозміни;
- совки, а точніше – їхні гусениці, що харчуються частинками стебел. Також гинуть під час скопування.
Збір та зберігання дині
Зазвичай, збирають лише дозрілі плоди, орієнтуючись на забарвлення шкірки і стан куща. Якщо дині закладають на тривале зберігання, то для цього найкраще підходять середні та пізні сорти і гібриди
Дині з сітчастим малюнком, якщо вся шкірка вкрита повністю, вважаються достиглими і потребують негайної переробки в їжу – довго такі ягоди не пролежать. А якщо сіточкою вкрита лише більша частина плоду – таку диню можна зберігати.
Перед зберігання обробіть приміщення хлорним вапном. Самі плоди спершу розкладіть у затінку, щоб вони остигли. Ретельно їх передивіться, відбракуйте деформовані чи уражені ягоди. Розкладіть дині на стелажі, посипані тирсою або половою, в один шар, щоб плоди не дотикались один до одного. Умови зберігання – вологість до 80%, а температура близько 2-4%. Не вкладайте поруч з урожаєм баштанних картоплю та яблука.
