Рослина баклажан або синенький належить до роду Пасльонових, що в дикому вигляді масово росли на територіях Південної Азії, Індії та на Середньому Сході. Перші згадки про рослину написані санскритом, а от в кулінарії овоч почали використовувати араби. Саме завдяки їм про баклажани дізнались у Європі, приблизно в 15 ст. Але масове використання у їжу датують 19 ст.
Коротка характеристика
Овоч баклажан – характеристика
Рослина виростає від 40 до 150 см. Має чергове, жорстке на дотик темно-зелене з фіолетовим вилиском листя, двостатеві, фіолетові квітки, зібрані у напівпарасольковидні суцвіття. Період цвітіння – з липня по вересень.
Плоди – великі та витягнуті, циліндричні ягоди, до 20 см в діаметрі та до 70 см у довжину, вагою до 1 кг, з глянцево-фіолетовою або білою, щільною шкіркою та кремовою м’якоттю з дрібним насінням. Період дозрівання – з середини серпня.
Вирощування насіння баклажанів
Посів насіння
Баклажан – дуже теплолюбна рослина і в українському кліматі вирощується виключно розсадним способом. Термін дозрівання у ранньостиглих сортів – від 100 днів з початку появи сходів, а для пізніх сортів – від 150 днів.
Посівний матеріал сіють на розсаду у березні, попередньо замоченим на 3 дні у розчині гумату калію насінням. Сіяти краще одразу в окремих ємностях, зі спеціально підготованою, сильно зволоженою, ґрунтосумішшю. Для цього змішують 60% верхового торфу, 20% перегною, 10% дернової землі та по 5% річкового піску/тирси та біогумусу. Насіння заглиблюють у землю приблизно на 1-1,5 см, трохи ущільнюють та накривають плівкою чи склом для збереження сталих умов для розвитку.
Вирощування розсади баклажанів
Посівний матеріал проростає через 10-15 днів під укривним матеріалом, при сталому мікрокліматі: температурний режим близько 25-26°С, рівень вологи - близько 100%. Після появи масових сходів, ємності з розсадою лишають відкритими на добре освітленому сонцем підвіконні. Зазвичай додатковий полив рослинам не потрібен, підкормка добривами - в залежності від якості ґрунтосуміші. Щоб підвищити рівень поживних речовин для розвитку, кущики можна полити розведеним кристаліном, з розрахунку 12-15 г на 10 л води.
При нестачі сонячного світла розсада почне витягуватись та слабшати. Якщо за вікном пануватиме затяжна непогода, приміщення з розсадою слід провітрювати, а самим рослинам необхідно зменшити кількість вологи у повітрі та у ґрунті.
Пікірування
Культуру рекомендується вирощувати у окремих ємностях, щоб уникнути необхідності пікірування. Розсаді на етапі формування 1-2 листочків може знадобитись більша кількість простору та ґрунту. В такому разі перед пересадкою рослини щедро поливають і переміщують у нову ємність разом з грудкою землі навколо кореня. Перед висадкою рослин на постійне місце зростання слід їх загартувати: поступово зменшити температуру до 14-15°С. На день, при теплій сонячній погоді, можна виносити розсаду на свіже повітря і навіть лишати її на ніч. Ця методика дозволить рослинам в подальшому витримувати прямі сонячні промені та вітрове навантаження.
Посадка баклажанів
Коли садити баклажани в ґрунт
Зміцнілі та загартовані рослини у віці 2-2,5 місяці можна і треба висаджувати на грядку, за умови, що земля вже прогрілася до 18°С та встановилася стабільно тепла і сонячна погода. При цьому, на кущиках, висотою 16-25 см, вже має сформуватись по 8-10 листочків.
Місце для вирощування культури обирайте сонячне, без протягів та значної вітрової активності. Рекомендується висаджувати баклажани на грядки після огірків, капусти, моркви, часнику, цибулі, кабачків, квасолі та гороху. Не можна займати ті ділянки, де минулоріч росли інші пасльонові (перець, томати, фізаліс, баклажани) чи картопля.
Ґрунт для баклажанів
Оптимальний ґрунт – супіщаний або суглинок. Більш важчі ґрунти рекомендується розбавити сумішшю торфу та перегною: орієнтовно, по 1 відру кожного на 1 квадратний метр. Як варіант можна використати крупнофракційний річковий пісок та тирсу. Бажано підготувати ділянку під культивування овочу ще з осені, під час перекопування.
Угноювання городу також виконують восени, а весною ґрунт ретельно розпушують граблями і закладають добрива, з розрахунку: 2 склянки деревної золи, по 1 столовій ложці суперфосфату та сульфату калію і 1 чайну ложку сечовини на 1 кв.м.
Як висаджувати баклажани у відкритий ґрунт
При пересадці розсади на постійне місце зростання роблять ямки, з відступом 30-40 см, на 2-3 см глибші, аніж висота ємності, в якій знаходиться розсада. Міжряддя слід зробити шириною близько 60 см. Кущики висаджують у залиту водою ямку, разом з грудкою навколо кореня. Потім ямку засипають землею і мульчують торфом. Перші 10-14 днів після пересадки слід утримувати ділянку від пересихання. Найефективніший варіант – торф'яна мульча.
Вирощування баклажанів у теплиці
Тепличні умови – найкращі для вирощування гібридів. Найчастіше в теплицях вирощують Багіру F1, Лускунчик F1 та ранній сорт Фіолетове Диво.
У теплиці висаджують розсаду, висотою від 20 см, за наявності 8-9 листочків та розвиненої кореневої системи. Вік рослин – 65-75 днів від появи сходів. Грядки під баклажани готують за півроку: обробляють розчином мідного купоросу (2 столові ложки на 10 л води). За 20 днів до пересадки потрібно внести у ґрунт 4 кг перегною, 60 г суперфосфату, по 30 г аміачної селітри та сірчанокислого калію і 15 г сірчанокислого магнію на 1 кв.м. Після цього грядки треба ретельно перекопати.
Пересадка кущиків у теплицю така сама, як і у відкритий ґрунт. Треба рясно полити ємності з розсадою та ямку на тепличній грядці. Рослини переносять на нове місце разом з земляною грудкою довкола кореня, присипають землею та мульчують, зберігаючи вологу у ґрунті.
У теплиці баклажани поливають не частіше 1 разу на 7 днів. Під час плодоношення рослинам потрібно вдвічі більше води, тому частоту поливу варто збільшити. Найкращий варіант – поливати грядки у ранішні години, а опісля – обов'язково провітрювати приміщення, бо перезволожене повітря тільки нашкодить наземній частині рослин та спровокує розвиток хвороб.
Рекомендована температура вирощування овочів – 26-28°С. Вищий температурний режим негативно впливатиме на розвиток розсади. Уникнути підвищення температури повітря в теплиці допоможуть регулярні провітрювання та полив доріжок у спекотну погоду.
Підгодовувати культуру у закритому ґрунті рекомендується 2 рази за період розвитку:
- Через 12-14 днів після пересадки у теплицю, комплексними мінеральними препаратами для активізації зросту і підтримки кореневої системи;
- Після достигання першого урожаю використовують азотно-фосфорні препарати. Наприклад по 1 столовій ложці аміачної селітри і суперфосфату на 1 склянку води.
Вносити органічні добрива можна лише у ґрунт, за деякий час до посадки, оскільки їх високий вміст на грядці може призвести до активного нарощування наземної частини рослин, а от процеси формування зав'язі будуть навпаки – гальмуватися.
Дуже високорослі кущі підв’язують до опор. При надмірному розростанні бічних пагонів, рослини можуть обламуватися від перевантаження. В такому випадку бічні пагони слід обламати і лишити на кущі не більше 5 стебел.
Якщо всередині теплиці повітря буде надміру вологим та теплим, це може призвести до розвитку хворобочинних патогенів – збудників фітофторозу та вірусу тютюнової мозаїки. Запобігти цьому можна, достатньо вчасно запускати у приміщення вологе, прохолодне повітря. Вчасний обмін повітряних мас також є чудовою профілактикою розвитку комах-шкідників: попелиць, білокрилки та павутинних кліщів, які можуть знищувати як наземну частину рослин, так і майбутній врожай.
Догляд за баклажанами
Як виростити баклажани
У процесі вирощування овочу, грядки ретельно прополюють, поливають та розпушують, щоб уникнути розтріскування землі та пошкодження кореневої системи кущиків. Для сортів та гібридів з тривалим терміном дозрівання може знадобитись формування куща та підживлення.
Полив баклажанів
Одразу після пересадки рослин на грядку, сильне перезволоження ґрунту стане стресовим фактором для культури. А от у період формування плодів рослинам потрібно отримувати більшу кількість вологи, тому поливати доведеться частіше і ретельніше.
Під час поливу уникайте заливання кущиків та розмиття ґрунту. Опісля треба розпушити землю на грядці, щоб не виникала тверда кірка. Замульчовані грядки розпушувати не треба, та й боротьба з бур’янами проходить легше, отож варто прислухатися до цієї рекомендації.
Як підв'язати баклажани
Тепличні гібриди зазвичай сильно витягуються у висоту, на відміну від городніх сортів та гібридів. Тому у теплицях обов’язково облаштовують опори або шпалери для підв’язування. Бажано вести кущ в 1 стебло, своєчасно відсікаючи зайві бокові пагони, які тільки послаблятимуть рослину. Плюс до всього, вирощування культури в 1 стебло, з якого і збирається врожай, дозволить правильно організувати простір на тепличній грядці.
Городні рослини вирощуються формуванням у кілька стебел. Об’ємні кущики з рясним облистненням краще витримують погодні умови та вітрове навантаження, не потребують підв’язування і не обламуються під вагою плодів. Щоб стимулювати розростання куща, верхівку основного стебла треба прищипнути. Роблять це, коли рослина досягне висоти в 28-30 см.
Підживлення баклажанів
Для підвищення врожайності культури рекомендується підживлювати рослини 1 раз кожні 14-21 день, починаючи через 15-20 днів після пересадки на постійне місце зростання. Найкращий варіант підкормки – суміш мінеральних препаратів, наприклад – по 10 г аміачної селітри та суперфосфату+3-5 г сульфату калію на 1 кв.м ділянки. Або 20-25 г амофоски, Кристалліну чи нітрофоски на 1 кв.м. Чим більший кущ, тим більшу норму добрив він потребує, тому пропорції вказаних препаратів поступово збільшують.
Чудовою та ефективною альтернативою мінеральним добривам стане гноївка. Також слід підживлювати рослини сильно розведеною борною кислотою та поживними мікроелементами. Ці препарати використовують для обприскування листової частини рослин у суху, безвітряну погоду.
Після внесення добрив грядки добре поливають, щоб пришвидшити транспортування корисних речовин до кореневої системи рослин на городі.
Шкідники і хвороби баклажанів
Хвороби баклажанів активізуються при високій вологості та відсутності притоку свіжого повітря. Найнебезпечнішими є:
- фітофтороз – проявляється появою темних п’ятен на нижніх листках та розповсюдженням білого нальоту на листові пластини. Поступово заражаються квітконоси та плоди;
- вірус тютюнової мозаїки – спустошлива хвороба, що може занапастити велику частину врожаю. Листя набирає строкатого забарвлення, а розповсюдження хвороби відбувається при пікіруванні розсади;
- столбур – захворювання відкритого ґрунту, яке переносять комахи (цикадки). Проявами хвороби є почервоніння листків, виникнення гофристості, потовщення та ламкість стебел, поява деформованих квітів, які швидко всихають та опадають без зав’язі;
- чорна ніжка – грибок, що активно розвивається та заражає кореневу шийку рослин, що призводить до гибелі кущика. Діагностувати проблему можна при пересадці розсади;
- сіра гниль – ще одне грибкове захворювання , яке проявляється темними, водянистими плямами на листі, стеблах та плодах баклажанів.
Серед найнебезпечніших шкідників овочу називають попелиць та павутинних кліщів, які охоче живляться соком рослин через проколи у стеблах. Це призводить до всихання та відмирання всього кущика. Також проблемою стають голі слимаки, які можуть повністю об’їсти листову масу рослини і значно пошкодити плоди на кущі.
Обробка баклажанів
Від розвитку хворобочинних мікроорганізмів на ділянці допомагає просте дотримання сівозміни, а також передпосівна обробка насіння та догляд за ділянкою. Щоб знезаразити посівний матеріал, його обробляють насиченим розчином марганцівки або соляної кислоти. Ґрунт восени обов’язково дезінфікують препаратами, що містять мідь – мідним купоросом або бордоською сумішшю. Роблять це після збору врожаю та утилізації рослинних решток по осені.
При перших ознаках хвороби уражені рослии обприскують розчинами Циркону або Фітоспорину, згідно з рекомендаціями виробника.
При першій появі на городі голих слимаків, на доріжках розсипають суміш золи, тютюнового пилу та вапна. Або купують ефективні хімікати з метальдегідом проти цих шкідників. Від інших комах допомагають такі препарати, як Стріла, Карбофос або Кельтан.
Збір та зберігання баклажанів
Збирають врожай цього овочу у напівстиглому стані, коли плоди отримали однорідне, глянцеве забарвлення шкірки. Обрізають ніжки секатором, щоб не травмувати кущ, при чому на самому плоді треба лишати плодоніжку, довжиною 2 см. У плодів не дуже тривалий термін зберігання – до 2 місяців у темному і дуже прохолодному місці., Тому зібраний врожай треба вчасно переробити – засушити кільцями, засолити чи законсервувати, заморозити, використати для приготування гарячих страв у домашній кулінарії.
